Розмір шрифту
Колір сайту

Мій дідусь був вишнею

25.02.20
945

22 лютого,  у Полтавському театрі ляльок, відбулася прем’єра вистави «Мій дідусь був вишнею», за мотивами повісті італійської дитячої письменниці Анджели Нанетті. Режисерка вистави Ірина Ципіна стала для акторів справжнім театральним педагогом. Робота над постановкою проходила в дружній атмосфері співтворчості. На таких виставах не буває випадкових глядачів, тому що кожен, хто був присутній в залі точно має щось спільне з іншим. 

Це – історія про те, як декілька поколінь сміються і плачуть, знаходять і втрачають.  Чималий акцент у виставі ставиться на тому, що лише доброта одне до одного рухають планету. 

Хлопчик Тоніно вперше зустрічається з таким поняттям, як «смерть близької людини». Коли померла бабуся Теодолінда – дідусь Оттавіано пояснює:  «Бабці Лінди не видно, але, знаєш, вона не пішла звідси зовсім. Бабця сказала, що залишає замість себе Альфонсину (прим.: гуска) , і просила, щоб ми всі дбали про неї — так, ніби це сама бабця». 

Ідея про реінкарнацію – безпечним способом пояснює  дитині про смерть, не травмуючи її свідомості.

Насправді, тільки втративши щось – ми по-справжньому знаходимо, в першу чергу себе, розуміння і гармонію.

Вистава знайшла відгук в серцях наших глядачів, оскільки вони не приховували сльози. Ця вистава дуже потрібна для сучасного рафінованого світу зосередженості на «его».  Театр ляльок довів, що це - мистецтво не лише для дітей. «Мій дідусь був вишнею», - це вистава для сімейного перегляду. Наступного разу її покажуть 20 березня об 11:30. Поспішайте!